2-го серпня рішенням Київського Адміністративного суду було випущено з-під варти колишнього голову Донецької обласної ради. Ми запитали експертів – політологів: «Чи є політичне майбутнє у Бориса Колесникова? »

Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

Я думаю, все благополучно закончится для Колесникова и он попадет в «пятерку» Партии Регионов и в следующем году будет депутатом.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

У Колесникова є три дороги: Перший шлях-йти до Януковича в опозиційний проект. З огляду на імідж «потерпілого від помаранчевого режиму» і набуття всеукраїнської відомості, цей шлях здавався начебто найочевиднішим. Другий шлях –«конформістський». Фінансово-промислова група СКМ, в дружніх стосунках з якою перебуває Колесников, цілком можливо що не проти укласти мирову угоду з владою, а для цього логічно би було створити окрему політичну силу від «Регіонів України», яка би відзначалася більшою поміркованістю. Третій шлях-це «впасти на дно», сидіти «тихше води, нижче трави» з надією пережити часи перемін.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

Поки що невідоме його процедурне і юридичне майбутнє, щоб говорити про якусь чітку політичну перспективу. Ще буде слідство, і ще буде конкуренція прокурорів і адвокатів, і тоді буде вирішена доля Колесникова у судовому, процедурному сенсі. Що стосується його перспектив як політика, то поки що він політик за випадком – він не має ще якогось стійкого продуманого політичного образу, іміджу, стилю і ще себе не проявив як публічний політик загальноукраїнського масштабу. Ця людина саме за випадком якоюсь мірою стала об’єктом української політики, коли був заарештований в квітні і посаджений за грати. В цьому сенсі він бере участь в українській політиці, але в якості об’єкта, а не суб’єкта. Якщо говорити про його політичну активність, то скоріш за все він має шанси бути в лавах Партії Регіонів і, якщо слідство не доведе його вину і суд його виправдає, він буде йти в парламент і стане депутатом Верховної Ради майбутнього скликання, але навряд чи зараз і в майбутньому буде одним із політичних лідерів тої політичної сили, яка називається Партія Регіонів. Оскільки, якщо навіть судовий процес закінчиться для нього сприятливо, шлейф сумнівних приватизаційних історій і доволі сумнівний бренд «донецьких» все ж таки стануть досить відчутним бар’єром для його політичних перспектив і політичного зростання.

Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):

Є, але дуже коротке. Справа в тому, що він трохи виграє від іміджу «страждальця» за народ, за регіон і т.д. Але те кримінальне минуле, яке він має за собою, потім переб’є увесь цей позитив.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):

Почнемо з того, що Борис Колесников не Ходорковський – це однозначно. Зрозуміло, що на момент арешту він був одним із впливових регіональних політиків, але це політик такого собі «корпоративного» типу. У нього невеликий публічний ресурс – по-перше; по-друге, він не є доктринером. Власне, ми не знаємо, що таке в політиці доктрина Колесникова, на відміну, скажімо, від ситуації навколо Ходорковського, який на момент конфлікту з владою в Росії вибудовував власний імідж і мав власну «платформу» - й асоціативно, й задекларовано. Тому, якщо говорити про майбутнє, я не виключаю, що Колесников намагатиметься йти в політику, маючи, скажімо, такий капітал, як власний конфлікт з владою та ін. Хоча я не вважаю, що цей похід для нього буде вдалим. Тобто він буде представником великого загалу конфліктних політиків і розігруватиметься як один із фаворитів нової опозиції, але я не бачу для нього власної перспективи. Тобто він буде один із багатьох і не більше того. Окрім того, я висловлюю сумніви щодо його суб’єктивних ресурсів, таких, як харизма, креативний потенціал. Тому, якщо він піде в опозицію. То це буде один із багатьох, який буде затьмарений соціал-демократами і іншими.

Іван ЛОЗОВИЙ (президент Інституту державності і демократії):

Його політичне майбутнє пов’язане із відсидженням строку у в’язниці. В політиці він немає ніяких перспектив, тим більше, що він їх ніколи не мав, оскільки це креатура «донецького клану». І, по-перше, він їм не потрібен, після того, яка його засудять, в чому я мало сумніваюся. До того ж він ніколи не був самостійним політиком і окремою фігурою, навіть у Донбасі. Повністю залежний був і залишається від Ахметова.

Наталія ІЩЕНКО (аналітик інформаційно-аналітичного центру «Украина сегодня»):

По моему глубокому убеждению, для того, чтобы укрепить политические позиции Бориса Колесникова сделала все максимально возможное нынешняя власть. Даже если у него был шанс когда-то или возможность уйти из политики, заняться бизнесом, к примеру, то сейчас власть сделала все, чтобы Борис Колесников превратился в значительную политическую фигуру. Потому что очевидно для всех, что его пребывание в СИЗО носило полностью политическую окраску. Возможно, потому, что у Украины есть опыт Юлии Тимошенко, любое задержание такого типа будет восприниматься, как политическая акция. Причем независимо от желания этих людей, или от желания власти. Сейчас, если Борис Колесников не сделает каких-либо концептуальных ошибок, то у него есть шанс стать значительной политической фигурой, по крайней мере, для Донецка – точно.

Хотелось бы отметить тот факт, что, как мне кажется, Партия Регионов должна сейчас принять Колесникова, как одного из своих лидеров. Это позволит с одной стороны усилить позиции Партии Регионов, с другой стороны это позволит Борису Колесникову выступать в новом качестве политического лидера.