Моніторинг Харківських друкованих ЗМІ під час виборчої кампанії

Для моніторингу соціально-політичної ситуації в Харківському регіоні, що передує і супроводжує виборчу кампанію, аналізу результатів виборів до Верховної Ради і місцевих рад на Харківщині використані наступні друковані ЗМІ:

«Слобідський край», «Вечірній Харків», «Час», «Слобода», «Об'єктив-но», «П'ятниця».

У нашій роботі ми не аналізували партійні ЗМІ і, так звані газети – одноденки, які з'явилися в ході виборчої кампанії і відразу після 26 березня припинили своє існування.

Тираж розглянутих газет (виходячи з офіційних даних, що вказуються редакцією):

«Слобідський край» - 12000 екз.

«Вечірній Харків» - 10000 екз.

«Час» - 25000 екз.

«Слобода» - 5000 екз.

«Об'єктив-но» - 5000 екз.

«П'ятниця» - 5000 екз.

Аналіз зроблений на основі матеріалів за період з 1 листопада 2005 року до 31 березня 2006 року (включно).

Безумовно, акцент висвітлення основних подій, що відбуваються на Україні й у Харківському регіоні, був визначений приналежністю цих газет до різних політичних сил і, відповідно, непрямою рекламою цих партій.

Так, газета «Слобідський край» є друкованим органом Харківської обласної ради й облдержадміністрації, «Слобода» - Харківського міського виконавчого комітету, власник газети «Час» депутат ВР О. Б. Фельдман балотувався у Верховну Раду за списком БЮТ, а її головний редактор у Харківську міськраду від цього ж блоку. Газета «Вечірній Харків» «курується» командою колишнього губернатора Харківщини, голови виборчого штабу Партії Регіонів Є. П. Кушнарьова. Газета «П'ятниця» входить до сфери інтересів нинішнього губернатора – О. Б. Авакова.

Також усі перераховані вище видання друкували політичну агітацію різних партій і блоків з позначкою «політична реклама».

1. Громадсько-політична ситуація в регіоні напередодні виборів:

Загальнодержавними проблемами, які найбільше торкаються життя суспільства, і, відповідно, що одержали максимальне висвітлення в Харківських газетах, можна назвати:

1) російсько-українські газові відносини (криза і наступне за ним підписання домовленостей про створення компанії «РосУкрЕнерго»);

2) російсько-український конфлікт у Криму;

3) вступ України до СОТ і НАТО;

4) чергова відставка Кабінету Міністрів України;

5) конфліктна ситуація з призначенням суддів Конституційного суду;

Проблеми Харківщини:

1) проблеми ЖКГ – підвищення тарифів на комунальні послуги;

2) робота дорожніх служб і, відповідно, можливості й уміння міської влади підвищити ефективність цієї роботи;

3) проблема статусу російської мови.

Як же висвітлювалися ці питання на сторінках регіональних ЗМІ?

Помісячний аналіз показав, що темами, які часто згадуються і пов'язані з діяльністю регіону були:

Листопад 2005 – конфлікт навколо Харківського авіаційного заводу і втрата ринків збуту вітчизняними виробниками м'яса.

Грудень 2005 – ситуація на Харківському тракторному заводі (призупинення виробництва тракторів), наслідки газової кризи для Харківського регіону і ситуація з тарифами на комунальні платежі. Коротенько нагадаємо суть питання: підняти квартплату міська влада вирішила з першого жовтня. За десять до цього і новий тариф затвердили — «диференційований». Кожну послугу ЖЕКу мешканцям включили в прейскурант окремо — із указаною її вартістю в копійках за один квадратний метр житла. Новий тариф протримався двадцять один день. Наприкінці жовтня Печерський суд Києва прийняв рішення на користь харківського пенсіонера Олександра Івахненка і тимчасово призупинив підвищення квартплати. Міська влада назвала процес політичним (Івахненко цілком офіційно допомагали юристи Народної партії) і подали апеляцію. На початку грудня столичний апеляційний суд повернув нові тарифи місту. Команда Івахненка подала апеляцію у Вищий адміністративний суд України, і дію підвищених тарифів призупинили.

Січень 2006 – авіакатастрофа на околицях Харкова (на літаку повинен був летіти син мера Харкова), коментарі відставки уряду, офіційний старт виборчої кампанії і робота міської влади (унаслідок морозів і снігопадів).

Лютий 2006 – коментар виборчої кампанії, списки виборців, чи можливі фальсифікації і політреклама.

Березень 2006 – коментар виборчої кампанії і політреклама, статус російської мови в місті, список кандидатів у Харківську міську й обласну ради, щодо яких порушені кримінальні справи.

Контент-аналіз газети «Вечірній Харків» показав, що регулярно в позитивному контексті згадувалася Партія Регіонів. Непряма реклама, з використанням різних інформприводів, вживалася в кожнім номері газети. Найчастіше були представлені коментарі членів Партії Регіонів, кандидатів у депутати різних рад – М. Добкіна, В. Салигіна, Д. Святаша, А. Винника. Основне повідомлення – критика діючої влади (політики Президента, дій голови Харківської обласної державної адміністрації і Харківського міського голови). От деякі назви статей за цей період: «Газова ядуха української економіки» (влада непрофесійна, врятує Україну – Янукович), «Відставка уряду: догралися!» (Коментують Добкін і Салигін), «Металурги погрожують Ющенку страйком і колапсом», «Сильні регіони – сильна держава, чи навіщо В. Янукович їздить Україною», «Скільки коштує вступ у ЄС? ПР пропонує стратегію розвитку, уряд – зупинку заводів» і т.д.

У трохи іншому ключі пропонує своїм читачам аналіз загальноукраїнських і регіональних подій «Слобідський край». Основним суб'єктом представлене обласне і міське керівництво. У 80% номерів даються коментарі О. Авакова, В. Шумилкіна, О. Шаповалова (голови Харківської обласної ради), Я. Ющенка (заступника голови облдержадміністрації) – членів НСНУ, кандидатів у депутати різних рівнів від партії «Наша Україна». Основний акцент: «Розробка Харківських родовищ газу» (коментарі Авакова – Харківщина багата на газ), «Я. Ющенко: «Відставка уряду – зрада національних інтересів України»», робочі поїздки губернатора і його заступників районами області (описуються в позитивному контексті).

Газета «Слобода» присвячена обговоренню міських проблем з позиції мера міста. Варто зазначити, що директор газети, бюджет якої затверджується на сесії міської ради, – А. Рябкін, член команди В. Шумилкіна. Кожен номер «Слободи» присвячений роботі мера і його команди, обґрунтуванню рішень Харківського міського голови. На сторінках газети раз у тиждень друкувалося радіозвернення В. Шумилкіна, присвячене актуальним проблемам життя міста.

Газета «Час», напевно, єдина харківська газета, що активно, «в лоб» не піарила діяльність партії свого патрона – у цьому випадку БЮТ. Це відбувалося на сторінках спецвипуску газети, розповсюджуваного за технологією «від дверей до дверей», в основному, у двох районах міста Харкова, депутатом Верховної Ради останнього скликання від яких був О. Фельдман.

«П'ятниця», газета, що входить до сфери інтересів О. Авакова, аналіз ситуації на Україні й у регіоні подавала, виходячи з загальної концепції газети – громадсько-іронічно. Отут ми спостерігаємо і помірну критику діючої влади, і коментарі представників різних політичних сил. Ці матеріали подаються без позначки «політична реклама», а позиція влади подається як висновки кореспондентів газети.

У подібному ключі діяла і газета «Об'єктив-но». Керівником інформагентства, у яке входить ця газета, є журналіст Зураб Аласанія, який очолив із приходом команди губернатора О. Авакова Харківську обласну телерадіокомпанію, а екс-головний редактор газети – прес-секретар нинішнього голови Харківської обласної державної адміністрації.

Варто зазначити, що найчастіше і послідовно критикувала (у формі питань без відповіді) газета «Об'єктив-но» позицію Харківського міського голови В. Шумилкіна. Це стосувалося практично всіх гострих тем, пов'язаних з міським господарством (ситуація з комунальними платежами, робота ЖКГ, перебої з гарячою водою і освітленням), позицією мера щодо ведення виборчої кампанії (невизначеність з відпусткою). Заслуговує уваги і розміщення на сторінках газети результатів опитування КВУ про оцінку роботи міських голів (за оцінкою респондентів – оцінка Харківського міського голови – три з мінусом за п'ятибальною шкалою).

2. Розміщення політичних сил у регіоні напередодні виборів і характер виборчої кампанії.

У попередньому розділі ми надали короткий аналіз приналежності провідних харківських друкованих ЗМІ до політичних партій і блоків. Наголосимо, специфіка міста Харкова така, що практично всі основні політичні гравці, що є антагоністами на політичній арені, мають спільний бізнес, у тому числі й в інформаційній сфері. Наприклад, досить близькими до команди екс-губернатора Харківщини Є.П.Кушнарьова – головного гравця в політикумі Харківської області – були списочники в обласну раду Народного блоку Литвина.

Це привело до того, що основні тези замовних матеріалів були присвячені, насамперед, своїй рекламі і було відсутнє відсторонення від конкурентів. Винятком стали Партія Регіонів, що присвятила свою інформаційну політику критиці промахів влади, і блок «За Союз», очолюваний народним депутатом В.С. Гошовським, який свою інформаційну діяльність побудував на критиці О. Мороза.

Однією з особливостей даної виборчої кампанії було розміщення політичної реклами. Поряд з явною політичною рекламою, оформленою як реклама відповідно до Закону (у друкованих ЗМІ – це, в основному, «своя» пряма реклама і критика конкурентів), у порівнянні з 2002 роком зростає і кількість схованої реклами іміджевого характеру.

Слід зазначити яскраво виражену комерціалізацію ЗМІ, у тому числі і друкованих. При відсутності вцілому тиску адмінресурсу (чи в меншій мірі, ніж під час попередніх кампаній), газети старанно розміщають рекламу партій, «не гидуючи» і замовленнями прямих конкурентів своїх власників.

Особливу активність у плані реклами на Харківщині виявили такі партії і блоки як народний блок Литвина, Партія Зелених України, «Эко+25%», Соціалістична партія України, блок «За Союз!», «Віче», «Відродження».

Наприклад, газета «Слобідський край» у рубриці «Політична реклама» протягом січня – березня розміщає 11 матеріалів, присвячених діяльності Партії зелених України, 6 – Народного блоку Литвина, 4 – «Эко+25%» і Соціалістичної партії України, 2 матеріали, присвячених діяльності «Партії Регіонів».

Послуги «Вечірнього Харкова» використали Партія зелених (8 матеріалів), Народний блок Литвина (12), «Эко+25%» (6), блок «Не так!» (4).

Газета «Час». У рубриці «політична реклама» представлений весь політичний спектр країни: це і блок «Народна опозиція» Наталії Вітренко, «Не так!», Литвин, «зелені», «За Союз!» і «Відродження». Досить часто на сторінках газети в цій рубриці «світилася» Соціалістична партія України (10 матеріалів).

Особливість рекламної кампанії Партії Регіонів полягає в тому, що їхні представники давали свою рекламу досить регулярно і без позначки «політична реклама». Наприклад, у тім же «Вечірньому Харкові» коментарі регіоналів з'являлися протягом січня – березня в кожному номері (а це три рази на тиждень). І щораз без позначок «політична реклама». Змістове наповнення матеріалів – від привітань зі святами і критики міської влади до презентацій своєї програми.

Варто зазначити, що при аналізі матеріалів, подаваних у рубриці «Політична реклама» нами не враховувалося друк виборчих списків партій і блоків, а також їхні програми (друкувалися в газетах «Слобідський край» і «Слобода»).

Особливої уваги заслуговують, так звані, «чорні технології». Зазначимо, що в офіційних газетах, аналіз яких представлений на цих сторінках, вони не використовувалися і це тема окремого матеріалу.

3. Результати виборів на Харківщині.

1) Верховна Рада. Беззастережний лідер Партія регіонів – 51,7%.

2) Обласна рада. 82 мандата з 150 одержала Партія Регіонів.

3) Харківська міська рада. Найбільше місць – 54 (з 100) – у Партії регіонів.

Таким чином, зазначимо, що з п'яти партій, які пройшли у парламент на Харківщині свою рекламу в друкованих ЗМІ не публікувала тільки Комуністична партія України. Інші партії використовували свої газети, у яких під виглядом інформаційних приводів публікувалася реклама суб'єктів виборчого процесу, чи замовляли матеріали в розділ «Політична реклама». Найчастіше (у порівнянні з іншими політичними силами) користалися представники Народного блоку Литвина, «Эко+25% », Партія зелених України. Ні в парламент, ні в Харківські обласну і міську ради ці партії і блоки не пройшли.

Також у цій рубриці часто «світилися» «Віче», «Відродження» і СПУ. І якщо Богословська й Остапчук у місцеві ради пройшли, то СПУ подібна реклама не допомогла.

Зате максимально ефективно – якщо аналізувати результати виборів – використовували переваги «непрямої» реклами регіонали, які одержали більшість у місцеві ради і, які набрали на Харківщині понад 50 відсотків у Верховну Раду.

ІА «ЦДПЦ – 17»