За прадавнім повір’ям, на Богоявлення, або свято Водохреща, вода у водоймищах по всій Землі набуває чудотворної сили, а той, хто зануриться в ополонку з головою, зцілиться від будь-якої хвороби.
У давнину в цю пору поновлювалися призупинені Різдвом і Новим роком вечорниці, молодь знову затівала ігри — забавлянки, дівчата заводили пісень, вишивали сорочки та чекали на сватів.
Поблизу Києва, у селищі Пирогів, на площі понад 100 гектарів у мальовничому Музеї народної архітектури та побуту НАН України, серед сторічних дубів та гіллястих красунь-сосен, у церкві Святого архістратига Михаїла зібралось багато народу, аби вшанувати велике свято православних християн. Читання святкової літургії розпочалося о 10-й годині. Люди, вбрані у святковий одяг, та працівники музею у народних костюмах пліч- о-пліч благоговійно слухали уривки зі Святого писання та осіняли себе хресним знаменням. Обрядові букети, прикрашені барвінком та червоною калиною, довершували атмосферу терпким ароматом. «Зазвичай після святкового богослужіння у церкві хресний хід направляється до ополонки, де здійснюється освячення води, однак відсутність морозу цього року позбавила нас можливості виконати церемонію за всіма правилами, — розповіла «Дню» старший науковий співробітник музею Ніна Зозуля. — За умов морозної погоди, коли температура становить хоча б мінус 15, ми робимо ополонку у формі хреста та поливаємо його буряковим квасом, аби надати відповідного кольору. Там і відбувається освячення води. Пам’ятаю, у минулі роки, коли Хрещення відзначалось біля водоймища, знаходились охочі прямо там зануритись у воду, і жодного разу не чула, щоби хтось захворів абощо, навпаки: люди розповідають, що зникли якісь проблеми, чи то фізичні, чи то духовні. Однак за будь-яких погодних умов ми дотримуємося обов’язкових атрибутів свята: пострілу з рушниці, що за давнім народним звичаєм називається «проганяти Коляду».
До речі, в давнину о цій порі у язичників завершувалися торжества на честь бога «колядки», і пострілом люди проганяли зиму та звали весну. А хлопці у момент освячення води випускали голубів-вертунів як символ Святого Духа, що зійшов на Ісуса під час хрещення у річці Йордан.
...Задзвонили у дзвони, сповіщаючи про Велике освячення води, і отець Андрій обійшов навколо церкви, щедро кроплячи людей: «Будьте здорові, із Хрещенням Господнім, благословення та всілякого вам добра», — побажав священик.
— Хрещення — це свято очищення, свято Богоявлення, коли Господь явив себе світові у всій повноті своєї божественною любові, — нагадав духовний отець...
Цікаво, що після Водохреща набирає чинності звичай, відомий у народі як «м’ясниці»: найвеселіший час у році, коли можна влаштовувати гучні гуляння. Також цієї пори церква дозволяє щодня вживати м’ясні страви. Навіть у середу та п’ятницю, які протягом усього року за церковними канонами вважаються пісними днями. Закінчуються м’ясниці неділею пущення, за два тижні до початку Великого посту.
