«Які політичні дивіденди отримав БЮТ від блокування виступу Президента?»(ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ)
З ранку 13 травня фракція БЮТ заблокувала президію ВР і не пустила до зали Віктора Ющенка.
У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей «АКСІА»» звернувся до політичних експертів з питанням:
«Які політичні дивіденди отримав БЮТ від блокування виступу Президента?»
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
„Я думаю, що конфлікт між урядом і Президентом перейшов на новий рівень, з демонстрацією з боку прем’єра того, що далі відступати вона не буде. Тимошенко переходить в наступ і це був перший крок. Можна очікувати подальші кроки, якщо Президент не піде на якийсь компроміс. Для уряду зараз очевидно, що Президент і його команда роблять все можливе для того, щоб уряд працювати не зміг і для того, щоб скомпрометувати Тимошенко в ролі керівника уряду. Зрозуміло, що в подальшому пасивна позиція Тимошенко грає на руку Президенту і його план буде спрацьовувати. Я думаю, що це перший крок. Далі варто очікувати кроки по обмеженню стратегії Президента”.
Володимир ФЕСЕНКО(голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
„Зарано говорити про якісь політичні дивіденди. БЮТ і їх політичні партнери-конкуренти думають як реалізувати свої інтереси в короткостроковій і середньостроковій перспективі. Йдеться про цілу низку питань, зокрема про конституційний процес. Про рейтинги може і думають, але не в першу чергу. Є певні ризики. Ми знаємо, що виборці Партії регіонів критично сприйняли довготривалу блокаду ВР їхньою партією. Ще з 2005 року відомо, що конфлікти всередині коаліції критично сприймаються помаранчевими виборцями.
БЮТ йде на конфлікт свідомо. Не думаю, що вони будуть затягувати блокування. Для них головне примусити виконати Президента хоча б частину своїх вимог, йдеться про Фонд держмайна, актуалізація конституційного процесу в парламенті. Є ризик того, що коаліція може припинити своє існування. Здається, бютівці свідомо йдуть на цей ризик. Можливо вони виходять з того, що зможуть компенсувати певні рейтингові втрати під час чергової виборчої кампанії”.
Олександр МЄДВЄДЄВ(директор політичних програм Центру досліджень політичних цінностей «АКСІА»):
„Основной дивиденд это еще одна неформальная символическая золотая медаль национального политического лидера, которую завоевала Тимошенко. Хотя награда весьма сомнительная и сомнительны методы ее завоевания. Получив эту медаль, Тимошенко застолбила за собой позицию оппозиционного политика. То есть политика, который чувствует себя комфортно и востребовано в борьбе за власть, чем в самой власти. Сомнение в том, будет ли и дальше там востребован революционный дух? От слишком революционной политики наступает социальная усталость. Дополнительные дивиденды это информационный резонанс, привлечение внимания общественности к персоне премьера и ее блока и новый всплеск публичных перепалок. Все это необходимо Тимошенко в ситуации инфляции, социального недовольства ростом цен. Как говорится, нападение это лучшая защита.
А, по сути, в результате блокирования серьезных изменений не произошло. Продолжается активная подготовка к президентским выборам. Тимошенко необходимо атаковать Ющенко, чтобы делать заявки на президентский уровень. Личная же критика премьером Секретариата Президента, главы Секретариата и так далее - только понижает уровень конфликта. Тимошенко необходимо как можно точнее попадать в самого Президента”.
Юрій ЯКИМЕНКО(директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):
„Блокування парламентської трибуни саме перед виступом Президента з посланням не можна логічно поєднувати з якимись вимогами БЮТ щодо формування порядку денного Верховної Ради, тому що це абсолютно різні процедури. Заслуховування послання Президента – одна з його функцій, для якої Верховна Рада є лише аудиторією. В свою чергу розгляд порядку денного в парламенті – питання внутрішньопарламентське. Тобто ця прив`язка є штучною.
Вважаю, що наміри БЮТ очевидні. Вони прагнуть перекласти відповідальність за невдалі дії по скороченню інфляції. Цінова політика в країні залишається складною проблемою для уряду. Вона відчувається громадянами і треба знайти крайнього. Суб’єктами відповідальності обрано Верховну Раду і Президента, який в такий спосіб був прив’язаний до ситуації. А чи вдасться таким способом реалізувати свої наміри? На мій погляд це проблематично. Досвід свідчить, що блокування парламентської трибуни, яким би способом воно не відбувалась і яка б інформаційна підтримка не проводилась, не додає політичних дивідендів силі, яка його організувала. Люди вважають, що депутатів обирали для того, щоб вони працювали. А хто блокує, той сам не зацікавлений в нормальній роботі парламенту. Шлях, який обраний БЮТ, для них може стати контрпродуктивним”.
Андрій ЄРМОЛАЄВ(президент Центру соціальних досліджень «Софія»):
„Завдяки блокуванню БЮТ досягло двох тактичних цілей. Бютівці не дозволили Президенту публічно виступити зі своїми позиціями стосовно конституційної реформи, змісту цієї реформи і, що головне, логістики цієї реформи. Президент вже відкоригував свою попередню позицію і допускає можливість створення конституційної комісії, але після того як буде доопрацьовано законопроект з конституційними зборами. Такий конфлікт робив би менш комфортним просування бютівських напрацювань, які вони зараз відстоюють. Очікувалось, що Президент наполягав би в своєму посланні, що саме його ініціативи мають бути взяті за основу для наступної роботи. Другий момент – Президент планував висловити своє бачення економічної політики, пріоритетів і поточної антикризової політики. Ці тези стали б подразниками для уряду. До сих пір немає програми дій уряду, зміненого бюджету, дуже багато критики на адресу антиінфляційної політики.
Блокування мало і більш далекоглядні цілі. Після блокування, на брифінгах і Президент і прем’єр дали зрозуміти, що будуть реалізовувати свій власний план дій. Прем’єр навіть заявила, що цей план буде активним, наступальним. Отже, два лідери держави не мають бажання і інструментів для нового діалогу і нового примирення. Кожен буде грати на повну перемогу. Ситуація засвідчила, що обидві сторони намагаються досягти одноосібного лідерства в цьому режимі. Віктор Ющенко – за рахунок президентських можливостей впливу на власну партію в складі НУНС, Юлія Тимошенко – за рахунок посади прем`єра і нових настроїв коаліції, де все більше відбувається перетік кадрів від „Нашої України” до БЮТ.
Тенденції до зміни майки лідера в помаранчевому таборі сьогодні набувають нових рис. З вчорашнього дня ситуація перейшла в фазу відкритого конфлікту. Особливість кризи влади в тому, що владні інституції втрачають можливість виконувати свої повноваження в легітимному полі. Ми переживали це в 2007 році – війна рішень, війна процедур. Не виключаю, що коаліція розвалиться вже до кінця сесії. Для Юлії Володимирівни важливо зараз довести, що Ющенко перестав бути лідером коаліції, забезпечити максимальну кількість урядового аль`янсу і через кризу коаліції вийти на можливі дострокові виборчі кампанії – як парламентські, так і президентські. Для Тимошенко і Ющенко тактика ні миру ні війни змінюється на тактику війни і жертвою цього стане спочатку коаліція, а потім, я не виключаю, і сам парламент. Золоту акцію має Партія регіонів, в цій війні її позиція виявиться критично важливою”.
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
