|
"Прошу голосувати!" (виття сирен) "Прошу голосувати!" (гудки) "Прошу голосувати!" (вигуки в мегафон). Хрустіння мікрофона спікера, який вдруге виламується комуністом. Тиша. Україна вступає до СОТ - у парламенті «триває дискусія».
14 законів, які уряд запропонував схвалити «пакетом», викликали «озвіріння» опозиційних партій, представники яких замість полеміки віддають тепер перевагу нелюдському завиванню та штовханині. Тим часом дискутувати є про що, адже вступ до Світової Організації Торгівлі означатиме повне відкриття внутрішнього ринку для іноземних товарів та послуг. В один момент десятки тисяч українських підприємств опиняться без захисту «загороджувальних» мит, позбудуться субсидій і податкових пільг.
Важко сказати, чи розуміє це навіть президент Ющенко. Інакше й не пояснити суперечливі заяви глави держави під час перебування у Сумах. З одного боку, Віктор Андрійович цілком справедливо розкритикував парламент за непоступливість у СОТівському питанні, пояснивши, що йдеться про інтереси десятків українських виробників сталі, труб і карамелі. З іншого, перейшовши до проблем села у виступі перед студентами-аграріями в той самий день, Президент пообіцяв стотисячні субсидії, житло та різні вигоди тим, хто наважиться піднімати українське село.
Окрему позицію зайняла фракція соціалістів, яка підтримавши вступ, зажадала від уряду домогтися особливих умов для українського виробника. Зрештою, СПУ не підтримала частину законів, чим викликала обурення Прем‘єр-міністра, яка з погано прихованим роздратуванням пообіцяла соціалістичному-міністрові АПК принципову розмову у присутності Президента. Ще більш категоричним був міністр економіки, поставивши під сумнів доцільність урядової коаліції з соціалістами взагалі.
Тим часом наші джерела в уряді стверджують, що уряд не домагається особливих умов для українських виробників після час вступу до СОТ. Навпаки, основним рушієм пришвидшення цього процесу є політичне замовлення з боку Президента та бажання за будь-яку ціну випередити Росію. Маючи практично прозорі кордони для більшості товарів, ставши членом СОТ, Україна може перетворитись на основного постачальника багатьох товарів широкого вжитку для більш неповоротких північних сусідів. Причому відгородитися митом Москва не зможе, адже сама прагне опинитись у всесвітній торгівельній організації. Те, що така ситуація є надзвичайно вигідною для посередників, уряд не афішує. Навпаки, в дискусіях українців залякують, що наша економіка зазнає жахливих втрат, якщо до Росія першою від нас вступить до СОТ.
Ця досить дивна риторика у фахівців викликає тривожну усмішку – адже навіть після випереджального вступу Росії до СОТ не відбудеться нічого такого, щоб не сталося після вступу до СОТ самої України. Прозорість кордону призведе до жахливої конкуренції. Щоправда, Україна зможе відгородитися митами, якщо не буде пов‘язана правилами СОТ. У такому випадку «збитків» зазнають виключно посередники, які, як виглядає, подумки вже поділили прибутки від вірогідного експорту продуктів світової економіки через Україну до РФ. Але в чому ж є загальноукраїнський, а не приватний інтерес?
Досить показовим може бути досвід найближчих сусідів. Адже до СОТ уже давно вступила Польща, з якою Україну пов‘язують економічні та культурні традиції. В 1998 році вступивши до організації, поляки знизили наявні на той час загороджувальні мита лише на 50%. Цілковите ж скасування мит відбулося лише через 2 роки. Однак навіть після 2000 року за 10 товарними позиціями Польща залишила за собою право продовжити термін мита на імпорт для захисту вітчизняних виробників.
Взагалі, польський уряд у питаннях зовнішніх національних інтересів ніколи повністю не стає на позицію донорів або всесвітніх чи європейських організацій. Варто повчитися, як поляки вирішували питання вступу до Євросоюзу, чого хотіла переважна кількість населення їхньої країни. Ведучи досить толерантну дискусію з «євроскептиками», які захищали інтереси меншості, польський уряд і президент на переговорах із ЄС постійно посилалися на присутність внутрішньої опозиції. В результаті польські фермери після вступу в ЄС, не зважаючи на членство країни у СОТ, отримали кілька мільярдів євро субсидій, що дозволить їм нормально конкурувати з субсидованими виробниками з інших країн Європи.
Зовсім інакше виглядає поведінка українського уряду. Під час отримання першого кредиту МВФ за програмою «стенд-бай» наші міністри цілком і повністю стали на позиції підписаного з Фондом Меморандуму. Тоді питання блискавично переросло із економічного у суто політичне. Верховна Рада розкололася на прихильників і противників цього проекту. Причому прихильники називали себе патріотами, а противників – звісно ж, «червоними недобитками». Спливло кілька років, і виявилось, що деякі пункти Меморандуму продавленого тоді «стенд-баю» завдали реальної шкоди економіці і багатьом підприємствам, а сам кредит був частково розкраденим. Однак ні вибачень, ні висновків ніхто не зробив.
Ще більш вигідно до СОТ вступав величезний Китай. Можливо, це слід зарахувати до традиційних азійських хитрощів, але напередодні 1997 року в країні несподівано активізувалися ортодокси в середовищі КПК. Спочатку після завершення Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, що призвели до створення СОТ, китайці погодилися відмовитись від усіх привілеїв та пільг країни, що розвивається, на користь приєднання до світової організації. Але пізніше через наявність внутрішньої опозиції китайці затягли процес вступу на кілька років. Зрештою, 1999 року Китай підписав спеціальну економічну угоду з США, після чого заявки на проведення переговорів з Піднебесною подали ще 36 країн. Тепер, перебуваючи в СОТ, що дозволило розкидати дешеві товари по всьому світу, китайці залишили за собою право доступу до пільгових кредитів в міжнародних фінансових організаціях (МБРР, Азійський банк розвитку та інше).
Очевидно, Україну такі дрібниці, як якісь пільги для національного виробника, не цікавлять. Наш новий уряд знову наступає на старі граблі суто політичної боротьби. Головне - мати ворога. У парламенті триває "дискусія". Прошу голосувати! - волає спікер. Виють сирени, хриплять мегафони. – Україна вступає до СОТ... Віктор УКОЛОВ
|