«Ша! … ой, вибачте. Ша! – от, блін, знову не те. Я хотів сказати: ша!-новні друзі! Ми маємо унікальний шанс…»

Абсурд у розумінні новою владної верхівкою поняття «прозорості» сягнув межі. Днями Віктор Ющенко розіслав міністрам уряду Тимошенко листа, в якому попрохав «терміново переглянути ставлення» Уряду до ситуації навколо НАК «Нафтогаз». «Емоційні, непродумані публічні дії людей, у тому числі тих, хто не має відношення до діяльності НАКу, завдають багато шкоди ринку», - йдеться в листі, який цитує «Обозреватель». «Діяльність НАК «Нафтогаз» не може бути предметом політкон’юнктури, а є стратегічним державним інтересом», - повчає нерозумних міністрів Батько нації.

З чого б це Президентові країни встановлювати для членів уряду справжнє цензурування їхніх публічних висловлювань та ще й розсилати цю вказівку в вигляді офіційного темника? Та з того ж, що й завжди – в уявленні нашого президента завжди треба допомогти тому, хто підійшов перший, і ніякими законами тут уже не зарадиш.

Просто до Віктора Андрійовича надійшов геніальний за своїм змістом лист голови НАК «Нафтогаз України» Олексія Івченка (пунктуацію збережено).

«…НАК «Нафтогаз» крок за кроком вирішує складні, але вкрай важливі для держави проблеми. При цьому на не потрібно ні похвали ні преференцій. Нам потрібно лише одне, щоб не заважали працювати і ми виконаємо всі поставлені завдання. Поряд з цим, навколо НАК «Нафтогаз» останнім часом розгортається необґрунтована полеміка. На мій погляд, це зумовлено політичним підтекстом як з російської сторони так, на жаль, і з української. Коли українські політики й урядовці роблять безвідповідальні заяви щодо дефіциту балансу газу в Україні, то це, зрозуміло, дуже ускладнює переговори з російським «Газпромом», в тому числі, по ціновій політиці на газ. Інша причина нагнітання ситуації вбачається в злочинних схемах, що реалізовувалися в «Нафтогазі».

У зв‘язку з вищевикладеним звертаюся до Вас, Вікторе Андрійовичу, з проханням – заборонити урядовцям робити безвідповідальні заяви та коментарі щодо дефіциту газу, а також втручатись у господарську діяльність НАК «Нафтогаз України».

Ось так, не більше й не менше – ЗАБОРОНИТИ. І судячи з відповідної реакції Ющенка, в Україні президент узяв на себе функцію роз‘яснювати міністрам, що ті говорити можуть, а що – ні.

Навіть якщо спробувати пояснити дії Ющенка-Івченка логікою доцільності , а не законом, виникають питання: яким чином "заяви" якихось урядовців щодо дефіциту газу впливають на цінову політику Росії? Офіційно трейдери ніколи не ставитимуть ціни в залежність від заяв, а неофіційно про дефіцит хто-хто, а "старший брат" і так знає без будь-яких заяв. І, до всього, цікаво було б почути з вуст пана Івченка: а що таке "необгрунтована полеміка"? Якщо є проблема, то полеміка навколо неї обгрунтована - бо на будь-яку проблему існує кілька точок зору, які потребують обговорення. Якщо ж проблеми немає, то й полеміка ніколи не виникне.

Взагалі обмежити невід‘ємне право урядовця на свободу слова може лише Закон про державну таємницю, але до поточної ситуації його жодним боком не підшиєш. Просто президентові та його протеже буде дуже приємно, якщо газові проблеми якомога менше спливатимуть на поверхню і псуватимуть настрій. А, згідно старої радянської практики, просто консервуватимуться десь у потаємних надрах «Нафтогазу», який усе так само звітуватиме про своє невпинне «крок за кроком».

Найсмішніше те, що цей варіант «телефонного права» Ющенко реалізовує навіть не через телефон чи бесіду з язикатими міністрами тет-а-тет, а пише урядовцям листи. Причому офіційні, чого не дозволяли собі навіть медведчуківські творці темників. Те, що Віктор Андрійович погано відчуває чітко визначені законом межі власних повноважень, давно відомо. Але якщо його радники так і не наважаться натякнути своєму патронові, що виходить не дуже красиво, завтра ми можемо отримати від президента вже не лист, а Указ, яким членам уряду буде заборонено думати про Білу мавпу. От тільки чи допоможе така східна шаманотерапія вітчизняному нафтогазовому комплексові – є дуже великі сумніви.