Колишній віце-прем’єр Безсмертний заявив, що народні депутати (які реалізували, взагалі-то, конституційне право парламенту – висловили вотум недовіри уряду), є .... «гівнюками», які «обхезалися» (?!).

Українська політична лексика – явище своєрідне. Довгі роки перебування на посаді Президента Леоніда Кучми, який був своєрідним «законодавцем моди» у царині політичної лексики, не пройшли для вітчизняного політкуму безслідно. Справжньою скарбницею премудрості для дослідників періоду Леоніда Кучми стали плівки Мельниченка – фразеологізми та лексика, якою оперував тодішній гарант Конституції, на зразок «підвісити ненадьожних суддів за яйця», або «дати по голові» непокірним депутатам, були еталоном спілкування тодішньої політичної еліти з підлеглими та мас-медіа.

Минув час, і в Україні після революції, здавалося б, мали статися суттєві зміни. Але Віктор Ющенко, схоже, мав рацію, коли говорив що «у владі змінилося багато облич – але обличчя влади не змінилося». І стосується це якраз представників його команди.

Після відставки уряду Єханурова в «Газете по киевски» вийшло інтерв’ю голови політради «Нашої України» Романа Безсмертного, яке вийшло в «Газете по киевски». У ньому колишній віце-прем’єр Безсмертний заявив, що народні депутати (які реалізували, взагалі-то, конституційне право парламенту – висловили вотум недовіри уряду), є .... «гівнюками», які «обхезалися» (?!). Кар’єра будь-якого європейського політика, який вжив би на адресу опонентів подібних висловлювань, на цьому, очевидно, закінчилася би.

Але Роман Петрович почуває себе більш ніж спокійно. Його політичний шеф, Віктор Ющенко, попри те, що декларує «європейський вибір» (який означає і «європейські стандарти» у поведінці висловлюваннях політиків) ніяких заходів впливу щодо свого соратника не вжив. Можливо, йому пригадався досвід роботи Безсмертного у якості представника Кучми у Верховній Раді? Адже на плівках Мельниченка зафіксовані непарламентські висловлювання Романа Петровича на адресу колег-депутатів, які займали під час голосувань «неправильну позицію».

Лексикон екс-Президента Леоніда Кучми, який колись перед телекамерами назвав депутатів від опозиції «свинями необрізаними», увійшов до вжитку і Сергія Головатого, який теж співпрацював з Леонідом Кучмою, пан Головатий згадав часи, коли він був міністром юстиції в урядах середини 90-х, і з Кучмою ще не сварився. В усякому разі, тональність і зміст висловлювань пана міністра, якому не хотілося додавати до своєї посади префікс «-екс», є доволі приголомшливою. «Парламент повинен повернутися в стійло», а деякі депутати мають… «закрити варежку».

Зміст і фаховість аргументів пана Головатого залишимо на розсуд експертів у галузі права. Але серйозному політику, який більшість часу протягом останніх років провів у Страсбурзі, спілкуючись із європейськими колегами, висловлюватися таким чином точно не личить.

Висловлювання Безсмертного і Головатого, які залишаються чільниками блоку «Наша Україна», могли би бути справою їх і тих, хто збиається за них голосувати, якби не результати майбутніх виборів. Уже зараз зрозуміло, що для того, аби самостійно сформувати більшість у Верховній раді, потрібно буде набрати мінімум 40% голосів. На сьогодні за даними соціологічних досліджень, «Наша Україна» не дотягує і до 20%, і до виборів ситуація радикально не зміниться.

Тоді «нашоукраїнцям» залишаються два шляхи. Можливо, ідуть вони до парламенту для того, щоби перебувати в опозиції і робити заяви в стилі маргінальних і епатажних політиків. У такому разі пан Головатий стільки завгодно зможе волати з парламентської трибуни на підвищених тонах про «стійло», в яке хтось когось заганяє.

Інший варіант – «Наша Україна» створюватиме коаліцію, і формуватиме уряд. Але з ким? Соціалістів, які до «зрадників батьківщини, .... (і далі за текстом) » поки-що не потрапили, для створення більшості буде замало. Залишаються Блок Тимошенко, блок Литвина, нарешті, не виключений варіант і повторення варіанту з підписанням меморандуму Ющенко-Янукович та поновлення союзу з Партією Регіонів. Але ж всі ці сили, за класифікацією голови політради «Нашої України», належать до.... Правильно, ви здогадалися до кого. І тоді можливо, потреба примусить «політиків європейського зразка», до яких відносять себе і Безсмертний, і Головатий, нарешті визнати, що вони у чомусь помилялися.

А тепер згадаймо, як під час виборів Президента 2004 року в центрі уваги опинилися колоритні висловлювання кандидата Віктора Януковича про «казлов, коториє мєшают всєм нам жить». Команда Віктора Ющенка цілком обґрунтовано і зрозуміло для виборців зробила нагадування про «козлів» одним із чільних пунктів у критиці Януковича – і заслужено отримала чимало дивідендів. На жаль, за рік перебування у владі соратники Ющенка стали підозріливо нагадувати своїх колишніх опонентів.