Найближчим часом відомий український телеканал «Інтер» буде продано. Цими днями нібито відбудеться остаточне підписання документів про продаж цього телеканалу. Телеканал «ТЕТ» також «міняє» власника - з Суркіса на Суркіса.

Найближчим часом відомий український телеканал «Інтер» буде продано. Цими днями нібито відбудеться остаточне підписання документів про продаж цього телеканалу. Телеканал «ТЕТ» також «міняє» власника - з Суркіса на Суркіса.

Як стверджує сайт «Телекритика», посилаючись на неофіційні, але маніакально достовірні джерела, нібито Ігор Плужніков, який був володарем 71% акцій каналу, перед своєю смертю, оформив документи, які дозволяють укласти договір купівлі-продажу відомій київській юридичній фірмі. Серед покупців згадуються: відомий бізнесмен Костянтин Григоришин, співвласник російської компанії "ЄвразХолдинг" Олександр Абрамов, український бізнесмен Валерій Хорошковський та інші.

Раніше вперто ходили чутки, що нібито ще одним покупцем телеканалу «Інтер» може бути Секретар Ради національної безпеки і оборони Петро Порошенко, Але ці чутки виявились тільки чутками. Сам Петро Олексійович заявляв, що йому нічого не відомо про продаж «Інтера».

Разом із тим фігурантом чуток виявився не тільки Порошенко, а ще й прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Подейкували, що нібито саме пані Юлі можуть передати під прямий контроль телеканал «1+1» в обмін на передачу «Привату» в довгострокове управління контрольного пакету акцій АТ «Нікопольський завод феросплавів» (НЗФ), приватизація якого зараз розглядається. Сама прем’єрка ці чутки спростувала, заявивши що «51%-й пакет повертається державі і нікому в управління він передаватися не буде».

Із «Інтером», як нині виглядає, ситуація дещо інша - диму, а тим паче такого послідовного, без вогню не буває. До останнього часу ситуація з правом власності була такою: за інформацією віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Миколи Томенка, 71% акцій належало Ігорю Плужнікову, а 29% - російському Першому каналу. Тобто, на відміну від тих каналів, де акції невеличкими пакетами розпорошені між багатьма власниками, купівля пакету Плужникова автоматично переорієнтовує телеканал.

Представники Соціал-демократичної партії (об`єднаної), втім, цілком спокійно ставляться до можливої втрати головного рупора партії. Зокрема, народний депутат із фракції СДПУ(о) Ігорь Шурма стверджує, що для нього головне, аби канал був демократично налаштованим і представляв різні точки зору, а не сама зміна власника.

Ще одним каналом, який заявляє про зміну своїх власників, є телеканал «ТЕТ». За словами Голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Віталія Шевченка, саме цей канал звернувся до Нацради з проханням внести зміни до ліцензії у зв’язку зі зміною засновників.

Раніше засновниками були Київське обласне КП «Київ-Медіа”, м. Біла Церква; Борисов О.Д.; Суркіс І.Р.; компанія «Berwyn Enterprises Corp”, Британські Віргінські острови. Тепер же тримачами акцій будуть все той самий Суркіс І. Р. (20,001 %); ТОВ «Інвестпроект” (19,999 %), компанія “Sunifleon Holding Limited” (10 %), Британські Віргінські острови; ТДВ “ОМЕТА private”(29,999 %), «Shonest Investments Limited” (19,999%). Хто б сумнівався - якщо не "велика сімка" (тобто шістка, після смерті Ляха), то офшори!

Голова Нацради розповів, що у своєму статутному документі представники телеканалу розписали, що Товариство з додатковою відповідальністю «ОМЕТА private” має 29,999 частки статутного капіталу товариства. Потім інша компанія має 10 %, інша − 19,999 %... Коли це скласти докупи, то виявляється, що неописаними залишаються формально 0,02 частки відсотка. Якщо вони припадають на «ОМЕТу private”, і її статутний фонд перевалює за 30 відсотків, ми маємо річ, яка не дозволена законодавством. Доля іноземних інвестицій має бути лише в межах 30%. За словами пана Шевченка, Нацрада попросили компанію роз’яснити цю арифметику. Після надання «ТЕТом» відповідної інформації, Нацрада внесе зміни до ліцензії, оскільки, як стверджує Віталій Шевченко, це право самої компанії: визначати, хто в неї засновник, а Нацрада лише відповідає за технічні дії і вносить поправки в ліцензійні документи.

На питання, чи скоро суспільство дізнається, хто стоїть за тим чи іншим каналом, пан Шевченко відповів, що для цього слід внести законодавчі поправки, адже суспільство має право знати від кого ми отримуємо інформацію. Утім, проблем із розпізнаванням вух, що стирчать із телевізора, в українського телеглядача ніколи не виникало.