17 жовтня БЮТ та НУНС домовились, що призов на строкову військову службу буде скасовано з 1 січня 2008 року. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням: «На скільки реалістично скасувати військовий призов з 1 січня 2008 року?»

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Нереалістично. Хоча це мабуть стосується не дати 1 січня, а весіннього призову 2008 року, тому що осінній набір проходить саме зараз. Питання навіть не в технічних особливостях, а в тому чи є вчорашня парафована угода консолідованою позицією Кириленка, НУНСу та Президента, як головнокомандувача Збройних сил України. Кириленко зіграв на випередження, парафувавши угоду з таким формулюванням щодо контрактної армії. Але узгодження всіх політичних і технічних деталей реалізації цих задач потрібно буде шукати в більш широкому колі зацікавлених учасників: Президента, міністра оборони, прем’єр-міністра і двох коаліцієутворюючих політичних сил”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Питання переходу української армії на професійну основу - невідкладне. Воно дозволить підвищити обороноздатність армії та викорінити таке антигуманне явище, як «дідівщина». В той же час щодо термінів реалізації такого переходу варто спілкуватися з військовими спеціалістами. Можливо варто створити спеціальну або парламентську або урядову комісію, яка би всебічно вивчила питання і дала свої рекомендації щодо термінів переходжу армії на професійну основу”.

«Нереалистично. Во-первых, нет смысла отменять призыв с 1 января. Призыв происходит в мае. Во-вторых, к этой дате не будут найдены необходимые финансовые ресурсы. Контракты не подписываются под обещания, они подписываются под реальные деньги. Ни одна политическая сила, какой бы сильной она не была, не сможет найти необходимых денег.

Я думаю, что этого и не надо делать. Это не первоочередная задача. Сейчас вооруженные силы страдают не столько от призывной службы, сколько от недостатка вооружения. Умные люди те средства, которые нужно потратить на отмену призыва потратили бы на техническую модернизацию армии. Вот это было бы более конструктивное решение».

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„На скільки я зрозумів остаточного погодження з підписами з боку НУНС ще немає. Цього документу не існує. Я б не поспішав з таким висновком.

А щодо реалістичності, то звичайно можна в стилі радикального вирішення проблем Юлії Володимирівни створити на певний час проблему для Міністерства оборони. Думаю, що нічого непоправного не відбудеться. Можливо це і буде рішучим кроком до створення професійної контрактної армії. Але, швидше за все, РНБО якесь компромісне рішення прийме і розтягне за часом це як мінімум на рік”.

Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):

„Все непогано складається. Я скажу своєму сину, що вже можна не турбуватись про обов’язковий призов. Давайте тепер подивимось як це вдасться реалізувати.

Якщо ми це реалізуємо, то поставимо абсолютний рекорд. Багатьом країнам треба було десять і навіть двадцять років, щоб відмовитись від призову. А нині озвучується термін в два місяці, а не двадцять років. Якщо це вийде зробити, стовідсотково наша країна потрапить в Книгу рекордів Гінеса”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):

„Тема терміну скасування військового призову як той анекдот про козу. У чоловіка було багато проблем і йому порадили взяти козу. Коза теж принесла йому лише турботи. Чоловіку порадили тепер вже вигнати козу з хати і настало бажане полегшення. Так і з цим призовом.

Ця Дискусія є не на часі. Це не та ситуація, коли можна таким чином реформувати армію сьогодні і зараз. Але переакцентування уваги суспільства і уваги політиків на проблеми призову і термінах його скасування – це своєрідна пастка, яка відволікає увагу і імітує справді змістовну дискусію про долю армії, структуру і стратегію розвитку армії в умовах сучасного світу. Це та сама коза.

Якщо говорити серйозно, то немає передумов, щоб з 1 січня раптом відмовлятись від призову. Конституція визначає службу в Збройних Силах України як священний обов’язок кожного. Більш зваженою і зрозумілою виглядає позиція діючого міністра оборони. Він також є реформатором, але куди більш раціональним в питаннях основ формування армії.

Думаю, що зараз буде реалізована суто іміджеві складова – суспільству буде демонструватись виконання передвиборчих обіцянок. Але настане якийсь момент, коли цю «козу» виженуть з хати і скажуть, що домовились про більш еволюційний підхід – 1 січня перенесеться на 1 вересня, а 1 вересня – на наступне 1 січня.