
Кабміном прийнято новий базовий законопроект з вмістом регламенту, що визначає безпеку харчової продукції. Документ зобов'язує виробників продуктів харчування використовувати систему комплексного аналізу ризиків та небезпечних факторів - НАССР ( Hazard Analysis and Critical Control Point ). Систему НАССР застосовують усі виробники країн Євросоюзу, а з липня поточного року її використовують держави Митного союзу. Підприємства Канади, Японії та Австралії теж застосовують систему НАССР.
Зараз перевірка якості продуктів харчування здійснюється на базі закону «Про безпеку і якість харчових продуктів», але цей закон не зобов'язує виробників використовувати саме систему НАССР.
Система НАССР передбачає функцію принципу відстеження. Тобто виробники ведуть облік, у кого купують сировину і кому реалізують власну продукцію. Введені дані потрапляють у єдину базу, що дозволяє швидко і легко обчислити маршрут розповсюдження продукції. Іншими словами, якщо в торговельну мережу потрапила неякісна продукція, можна швидко та легко визначити його виробника.
Відповідно до закону, за неякісну продукцію відповідають як підприємства, так і фізичні особи. У кодексі адміністративних правопорушень описані розміри штрафів за недотримання виробниками та реалізаторами параметрів безпеки продуктів харчування :
- 25-35 НМ (неоподатковуваних податком мінімумів доходів українців) для фізичних осіб ( 425-595 гривень) ;
- 40-55 НМ для посадових осіб (680-935 гривень).
За відмову від вилучення неякісних продуктів харчування з обігу передбачено штраф для фізичних осіб 135-165 НМ (2295-2805 гривень) , для посадових осіб 210-279 НМ (3570-4590 гривень).
При ігноруванні функції выдстеження виробника буде оштрафовано на 30-40 НМ ( 510-680 гривень).
Крім того, пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею, що передбачає покарання за заподіяну шкоду здоров'ю споживачам після вживання неякісних продуктів харчування. У якості покарання передбачаються штрафи, громадські роботи терміном 150-240 годин, виправні роботи строком до двох років, тюремне ув'язнення на 2-5 років та 5-10 років, залежно від ступеня тяжкості втраченого здоров'я або смерті споживача.